|
Район на березі Тиси,
Верке та Боржави.
У
низинній зоні Закарпаття, серед широких дубових
лісів, у підніжжях, засаджених виноградними
кущами гір, розташований наш Берегівський район.
Це - надзвичайно гарний і багатий куточок нашої
рідної землі.
Великий дослідник історії та етнографії Тиводор
Легоцькі у "Монографії Березької жупи"
писав: "Це надзвичайно гарний і родючий край, з
північного заходу його оточують
трахитно-сланцеві гори з виноградниками, з
південного - безмежна низина, кінця якої ми не
бачимо за горизонтом".
Берегівський район порівняно молода
адміністративна одиниця, його створено у 1946 році
на базі Притисянського та Косонського районів
колишньої Березької жупи. Адміністративний
центр району - Берегово, якому 17 травня 2001 року
надано право міста обласного підпорядкування.
Площа району: 0,7 тис. квадратних кілометрів,
населення (за переписом 1989 року) 87,2 тисяча
чоловік. На території району розміщені одне
місто обласного підпорядкування, одне селище
міського типу, 44 сіл, підпорядкованих 30 сільській
раді.
Район за географічним розташуванням належить до
низинної зони Закарпаття, його середня висота
над рівнем моря 115-130 метрів. Клімат м'який
континентальний, середньорічна температура + 9-11
градусів за Цельсієм. Середньорічні опади - 800
міліметрів. Район багатий на родючі землі,
пасовища, фруктові сади та дубові ліси. Останні
служили мисливськими угіддями для королів
династії Арпадів. Так як родючих земель було
мало, наші предки на початку ХХ століття осушили
територію Чорного мочара.
Через Берегівський район проходять шосейні
дороги від українсько-угорського кордону до
Львова, від Ужгорода до Рахова, залізнична лінія
Ужгород-Солотвино, вони пов'язують наш район з
іншими регіонами Закарпаття. Особливо велике
значення має залізничний вузол Батьово, його
селище перетворилося у важливий міжнародний
центр залізничного транспорту.
Для Берегівського району характерні великі за
кількістю населення села В. Береги, Косонь, Варі
тощо, середні населені пункти - нащадки колишніх
кріпацьких сіл. Кілька сіл створено у першій
половині ХХ століття внаслідок колонізаторської
політики чехословацького уряду.
Особливо великого розвитку досягли у районі
деревообробна та харчова промисловості,
Берегівщина завоювала заслужену славу своїми
меблями, марочними винами. Певних успіхів
домоглися у своїй діяльності
дослідно-експериментальний завод
діагностичного і гаражного обладнання, завод
точної механіки, радіозавод, швейна фабрика,
майоліковий, консервний заводи та інші
підприємства. Вагоме місце у промисловості
будівельних матеріалів займали цегельні заводи.
У Берегові розміщений центр Закарпатської
геологічної експедиції. Для її спеціалістів на
південній окраїні міста побудували новий
житловий квартал. Вагомих успіхів у розвитку
виноградарства та виноробства домігся
Берегівський радгосп-завод, його марочні вина
завоювали призові місця на багатьох міжнародних
конкурсах вин. У 70-их роках в місті працювали 23
підприємства, в них було зайнято понад 13 тисяч
робітників.
Берегівщина залишилася перспективним регіоном.
Найважливіші промислові підприємства
розташовані у районному центрі. В основному це -
легкої, харчової та деревообробної
промисловості, які дають більшу частину валового
виробництва. Для району в цілому характерне
сільськогосподарське виробництво.
Перше місце серед проблем, над розв'язанням яких
доведеться багато попрацювати, займає
відродження культури виноградарства та
виноробства в районі.
Населення Берегівського району
багатонаціональне, переважна більшість його -
угорської національності. Разом з українцями,
воно складає левову долю населення Берегівщини.
У районі цілий ряд закладів культури та освіти. У
Берегові розміщені Закарпатський угорський
педагогічний інститут, відділення Ужгородського
державного інституту інформатики, економіки і
права, Угорський національний театр імені Д.
Ійєша, центр Закарпатської реформатської церкви.
Крім середніх, загальних та початкових шкіл, у
районі працюють три гімназії та один
сільськогосподарський ліцей.
Зупинимося на кількох цікавих фактах з історії
Берегівського району:
1063 – 1095 - Заснування міста.
Його засновником був син короля Бейли І. Ламперт.
Перша його назва: Лампертгаза
1141 - Король Гейза ІІ.
переселяє в Лампертгазу саксонців, після цього
місто називають Лампертсасом.
1241 - Татари знищують
поселення.
1247 - Бейла IV. надає
Лампертсасу статус королівського міста.
1271 - Наше місто
становиться центром жупи.
1284 - В історичних
документах вперше з’являється назва Берегсас.
1342 - Король Людвиг надає
місту право смертної страти.
1566 - Кримські татари
знищують Берегсас.
1657 - Поляки третій раз
знищують місто.
1703 - Томаш Есе розгортає
у Берегсасі прапор куруцького повстання Ф.
Ракоці .
1848 - Під час угорської
революції та визвольної війни у місті
створюється національна гвардія.
1895 - Відкриття гімназії.
1919 - Створюється загін
Угорської Червоної армії.
Війська Чехословаччини оволодівають містом.
1920 - На підставі
Тріанонського мирного договору Берегсас разом з
Закарпаттям приєднують до Чехословаччини.
1938 - На основі першого
Віденського арбітражу місто знову в складі
Угорщини.
1944 - Громадян єврейської
національності заключають у концентраційні
табори.
- Радянська Армія оволодіває містом.
- Чоловіків угорської національності заключають
у концентраційні табори.
1945 - Місто разом з
Закарпаттям у складі УРСР.
1991 – Референдум про
незалежність України .
22 січня 1946 року утворено
Берегівський округ з центром у місті Берегово. З 1953 року округ одержує
статус району.
Берегівський
район знаходиться у південно-західній частині
Закарпатської області, на півночі він межує з
Мукачівським районом, на сході-з Іршавським та
Виноградівським, на заході-з Ужгородським
районом, на півдні і південному заході проходить
кордон України з Угорською Республікою.
Площа району складе 802 кв.кілометри. Його
населення-становить 82.4 тис. чол.
За національним складом
населення району поділяється таким чином:
угорці - 56.971 чол. або 67%
українці - 21.584 чол. або 25%
росіяни - 2.881 чол. або 3.4%
інші - 4.2%
На
території району розташовано 43 населених
пунктів, підпорядковані 30 сільским, 1 селищним
радам.
Карта Берегiвського
району:
Збiльшити вид: 800 x 600 pix 1024 x 768 pix
На
початок сторiнки>>>
|
