|
|
Горват Ганна |
Народилася
у Берегові в 1924 році. Скульпторша,
художниця, член Союзу художників, заслужена
художниця України. Оригінальна, самостійна особистість, її характер формувався під
впливом навколишнього середовища, в свою чергу,
вона сама завжди впливала і впливає на
навколишніх її людей. Навчалася спочатку в
початковій школі з русинською
мовою викладання, потім її батька, працівника залізнодорожної станції, перевели в словацьке місто
Списку Нова Вагу, де навчання продовжила в
словацькій школі, потім в евангелистському
учбовому закладі з
німецькою мовою
викладання. Здавши перевідні єкзмени,
стала ученицею Кошицької
гімназії імені Ф. Ракоция, продовжувала
вчитися на угорській мові,
а закінчила середню освіту
в Береговській угорській гімназії. Екзамени на атестат зрілості здала на
угорській мові в 1944 році.
Працювала на цегельному
заводі, декоратором міського кінотеатру,
районного Будинку
культури, торгівлі, була журналисткою
обласної угорської газети "Карпаті
ігаз со",
звідти і пішла на пенсію. Одночасно
захоплювалася скульптурою, керамікою, медалями,
стала членом Обласного художнього фонду. Нарівні
з основною роботою вела
кухлі малювання, до неї приносили перші свої твори поети,
письменники. Разом з вчителькою
Гизеллою Драваї керувала літературною студією,
створеною при редакції
районної газети, багато сил і енергії
віддавала благоустрою
Берегова, допомагала людям, які виявилися в
складному положенні, рятувала наші культурні
цінності.
У молоді роки захоплювалася
етнографією, товаришувала з головою Угорського суспільства народних
університетів, хто недавно
помер, Калманом Бендою, своєю
подругою вважає її видатний угорський професор
історії Агнеш Варконі. Працівники телестудій
Києва, Москви, Ужгороду, Пейча, Будапешта
створили декілька
портретних відеофільмів про її, її творчість.
Навідалися до неї і працівники Берлінської
студії "Інтервіденія".
Вона - художниця широких і багатогранних
масштабів. У районних, обласних,
республіканських, всесоюзних, міжнародних
виставках бере участь з 1958 року.
Декілька разів
була учасницею міжнародних виставок ФИДЕМ-а, її твори
виставлялися в Варшаві, Будапешті, Берліні,
Бухаресті, Кошицях, Ніредьхазе. Характерною
рисою творчості художнці є
безмежна любов до рідної землі, глибока повага до людей
фізичної праці, постійні
пошуки нових форм зображення дійсності, сміливе
експериментування.
Вона широко відома і своїми
невеликими прозаїчними творами,
які друкувалися на сторінках обласної угорської
газети "Карпаті ігаз со",
закарпатському "Календарі". У
видавництві "Карпати"
в 1965 році вийшла її книга "Порушена
тиша", в якій вона звертає увагу читачів на
деякі важливі мотиви культурного життя Берегова.
|
Кадош Каталина |
Кадаш Каталін
Народилася в Берегові, всією своєю
істотою нерозривно пов'язана
із закарпатським краєм,
її трудівниками. Сьогодні вже знаю: куди б не
закинула мене доля в розділеній кордонами Європі, вдома я завжди буду відчувати
себе тільки в цьому краї.
Здібність до малювання помітила моя вчителька Гизелла Драваї, вона і направила
мене до заслуженій художниця України Ганні
Горват. Саме з її допомогою зробила перші кроки в
своїй творчості. Живопис, креслення стало невід'ємними
частками усього мого існування. Художня
творчість - моя любов, воно
приносить мені щастя. "Хто
уміє малювати, більше ніж голубоко
усвідомлює дійсність" - писав М. Горький. Саме
цю глибину хотіла б я передавати, коли зображаю в
своїх творах людей, квіти, іноді голі дерева. Люблю
пошарпані бурею, самостійно стоячі
дерева, вони неначе розказують
мені про важкі долі людей.
Глибоко вірю в те, що мистецтво грає
найважливішу роль в формуванні характеру людини, в
неповторному ритмі відтінків, пульсуванні ліній,
різних своїх формах воно завжди створює
неповторне чудо.
Починаючи з 1967 року, систематично
беру участь в персональних і групових виставках.
Мої твори виставлялися в
Берегові, Ужгороді, Києві, Требішові, Середі над Бодрогом, Ковасне,
Будапешті, Секешфегерваре, Мако, Ніредьхазе,
Шарошпатаке, Кишварде, Вашарошнамене,
Фегердярмате, Матесалке і т.д. Є постійною
учасницею декількох будинків творчості художників.
У 1993 році разом з іншими художниками створила Творче
об'єднання художників "Берег", була обібрана
його головою. Цю функцію виконувала активно до 1997
року.
Крім живопису,
в останні 4 роки захоплююся поезией.
Те, що не встигла
намалювати, стараюся написати.
У 1995 році у видавництві "Інтермікс" вийшла
перша моя книга поезии
"Я". Своє уявлення
хотіла б закінчити фразою
з однойменного вірша цієї книги:
Сила моя -
Нора Ібсена,
мир мій -
"Мікрокосмос"
Бартока,
пристрасть моя -
"Болеро" Равела,
радість моя -
"Чотири пори року"
Вівальді,
квіти мої -
"Підсолнухи" Ван
Гога
я -
самотній кедр Чонтварія,
на створеному мною лузі з диким маком
мені хочеться, щоб люди любили мене.
|
|
|